Квітують в полі знову маки… Розквітлих море вже тюльпанів, Квітками дихає весна. А в наших любих ветеранів Перед очима все війна… Чому це серце защеміло? Пройшли роки – воно болить. Мабуть, це роки неумілі: Не здатні рани заживить… І знов в полях квітують маки, Як кров, червоні пелюстки. Поля ці чують ще атаки, Криваві відгуки…
