З думкою про Україну

 Україно моя, рідна ненько !

Це родюча, багата земля ,

А від щастя аж мліє серденько,

Що ти – друга родина моя .

Україна – шевченківське слово,

Україна – Франкові рядки.

То є чиста й народна мова,

І дотепні, повчальні байки.

Україна – це Січ і козацтво;

Україна – Дніпро і Карпати .

І велике фольклорне багатство,

І стежина до рідної хати .

Україна – то колос пшениці,

Україна – то мамин рушник.

І дівчина, що йде від криниці,

Журавлиний, нестриманий крик.

Україно, ти – наша держава !

Хоч не раз на колінах була ,

Але знову-таки піднімалась,

Далі гордо і впевнено йшла.

Україна житиме доти ,

Поки будуть плескати Дніпрові води,

Поки люди серцем бажатимуть

І країну свою поважатимуть.

                                                Водяник Тетяна, випускниця 2011 року

 

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

You may use these HTML tags and attributes:

<a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>